Конституцією України задекларовано, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Основні принципи державної служби визначені у статті 3 Закону України «Про державну службу», зокрема це служіння народу України, пріоритету прав людини і громадянина, персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни, дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010р. № 214, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2010р. за N 1089/18384 затверджено Загальні правила поведінки державних службовців, з якими, в перше при призначенні на посаду, вони ознайомлюються та несуть відповідальність за їх дотримання.
Загальні правила поведінки регламентують обов'язки державного службовця, визначають основні вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів та запобігання проявам корупції.
Згадаємо деякі з них. Так, державний службовець при виконанні службових обов'язків повинен діяти на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України, а також чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Державний службовець повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватися високої культури спілкування, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, інших осіб, з якими у нього виникають відносини під час виконання своїх посадових обов'язків.
Державний службовець зобов'язаний своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників. Водночас у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству України, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це посадову особу, яка дала доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Врегулювання конфлікту інтересів та запобігання корупції спрямовано на виконання основних принципів державної служби та належне виконання посадових обов'язків державними службовцями.
Конфлікт інтересів визначається, як реальні або такі, що видаються реальними, протиріччя між його приватними інтересами та службовими повноваженнями посадової особи, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень. Державний службовець зобов'язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів.
Крім того, встановлюється обов'язок державного службовця у разі, якщо йому стало відомо про наявність конфлікту інтересів у інших державних службовців, йому необхідно повідомити про це свого безпосереднього керівника. Якщо така особа вважає, що вжиті заходи щодо врегулювання конфлікту інтересів є недостатніми, може повідомити про це в письмовій формі керівника органу державної влади.
У разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом заміщення державного службовця іншою особою та відсутності можливостей для його переведення на іншу посаду передбачається здійснення контролю за рішеннями, що приймаються цим державним службовцем. Контроль полягає у перевірці змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються державним службовцем або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів, а також у присутності особи, визначеної керівником державного органу під час розгляду справ та прийняття рішень державним службовцем.
Правилом поведінки державного службовця є заборона отримання, безпосередньо або через інших осіб, подарунків від юридичних або фізичних осіб:
- за рішення, дії чи бездіяльність в їх інтересах, що приймаються, вчинюються як безпосередньо таким службовцем, так і за його сприяння іншими посадовими особами та органами;
- якщо особа, яка надає подарунок, є підлеглою такої особи;
- в інших випадках, якщо особа отримує подарунок з мотивів, пов'язаних з її службовим становищем.
Крім того, встановлюються обов'язки недопущення державними службовцями вчинення корупційних дій та обов'язок керівника інформування правоохоронних органів про вчинення корупційних дій його підлеглими.
Правилами поведінки визначено, що у разі порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державну службу».
Також, доречно зазначити, що за порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.
Дотримання кожним державним службовцем етики поведінки є не лише запорукою ефективного та якісного виконання своїх обов'язків, а також забезпечення Державою, належного виконання своїх функцій, що в першу чергу сприятиме задоволенню потреб суспільства та покращенню рівня життя кожного громадянина.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 17 травня 2012 року №4722-VІ «Про правила етичної поведінки» із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 406-VII від 04.07.2013, який визначає керівні норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання ними службових повноважень та порядок притягнення їх до відповідальності за порушення таких норм. Відповідно до цього Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечують позитивну репутацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всіляко сприяють зміцненню довіри громадян до влади, утверджують чесність, неупередженість та ефективність влади.
Правове регулювання відносин щодо етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється на підставі Конституції України, міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих на їх основі.
Порушення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правил етичної поведінки, визначених цим Законом, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та матеріальну відповідальність з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб, визначених Конституцією і законами України.
_03_03.png)
